Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 61/230-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,

за участю представників: відповідача - Хомякової А.Л. дов. № 4 від 8 січня 2014 року та відділу державної виконавчої служби України - Іванюк Д.С. дов. №4.4-03/4.4./438 від 24 квітня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області до ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", третя особа - ПАТ "Земельний банк", про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року позов задоволено повністю. З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18 червня 2008 року у розмірі 50000000,00 гривень за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/2 від 6 липня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за №2413, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н Рози Люксембург, 10, загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", які знаходяться за адресою : м.Харків, м-н Рози Люксембург, 10, загальною площею 213,2 кв.м., що оцінені (на дату укладення договору іпотеки) на суму 4024200,00 гривень, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року рішення Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року змінено, а саме: п. 4 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18 червня 2008 року у розмірі 50000000,00 гривень за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/2 від 6 липня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 2413, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10, загальною площею 180,9 кв. м та нежитлові приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ "А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н Рози Люксембург, 10, загальною площею 213,2 кв. м, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову вартість предмету іпотеки: нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н Рози Люксембург, 10, загальною площею 180,9 кв.м. в розмірі 1680181,00 гривень; та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", які знаходяться за адресою: м.Харків, м-н. Рози Люксембург,10, загальною площею 213,2 кв.м. в розмірі 1593121,00 гривень." В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року залишено без зміни.

26 червня 2012 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

У грудні 2013 року ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" звернувся зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, в якій просило визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 листопада 2013 року, винесену у виконавчому провадженні № 34207337, що відкрите з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року, прийняти нове рішення, яким визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 листопада 2013 року, винесену у виконавчому провадженні № 34207337, що відкрите з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року.

Посилається на порушення судами норм ст. ст. 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 11 Закону України "Про іпотеку".

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач та третя особа повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відділу державної виконавчої служби України, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 листопада 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання державної виконавчої служби України Юхименко О.С. винесено постанову про стягнення виконавчого збору за наказом № 61/230-10, виданим господарським судом 26 червня 2012 року. Розмір виконавчого збору визначений державним виконавцем у розмірі 5897328,76 гривень із розрахунку 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за основним зобов'язанням з кредитного договору.

Постановлюючи ухвалу від 18 березня 2014 року про відмову у задоволенні скарги Господарський суд Харківської області, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення суду не виконано боржником самостійно, тому з боржника стягується виконавчий збір.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками в повному обсязі з наступних мотивів.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За статтею 41 цього Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, провадиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.42 названого Закону боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Так, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року, що підлягає примусовому виконанню, з метою виконання основного зобов'язання, яким є сплата боргу за кредитним договором, звернено стягнення на предмет іпотеки та встановлено спосіб реалізації майна - предмета іпотеки - проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження; визначено, відповідно до вимог закону, початкову вартість майна для прилюдних торгів.

Тобто, предметом примусового виконання у даній справі є лише реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах з початковою ціною, визначеною у рішенні суду, з наступним спрямуванням виручених від продажу коштів на погашення основного боргу та покриття витрат, пов'язаних з виконанням саме цього рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, зокрема, майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, сума виконавчого збору розраховується з вартості предмета примусового виконання, а отже, обмежується вартістю майна боржника, яке стягується або сумою коштів, що стягуються.

Враховуючи, що примусове виконання у даній справі полягає у зверненні стягнення на предмет іпотеки; законом визначено порядок оцінки, торгів, уцінки та розподілу виручених від примусового продажу сум, суди попередніх інстанцій неправильно застосували вказані норми права до спірних правовідносин і помилково погодилися з визначенням суми виконавчого збору, розрахованого із суми основного зобов'язання за кредитним договором.

За таких обставин судові рішення попередніх інстанцій визнати законними та обгрунтованими не можна.

Разом з тим, доводи, викладені в скарзі на дії органу державної виконавчої служби, потребують більш ретельної перевірки, зокрема, з'ясування фактичних обставин щодо законності дій виконавчої служби, вартості майна, що перебуває в іпотеці і на яке звернуто примусове стягнення у даній справі, а відповідно, дослідження і оцінки всіх наданих сторонами доказів у їх сукупності, що, в силу вимог ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, повно з'ясувати істотні для справи обставини та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківського області від 18 березня 2014 року.

Справу передати до Господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Н. Губенко